-
Notifications
You must be signed in to change notification settings - Fork 0
/
Copy pathProrotstva.html
164 lines (160 loc) · 16 KB
/
Prorotstva.html
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43
44
45
46
47
48
49
50
51
52
53
54
55
56
57
58
59
60
61
62
63
64
65
66
67
68
69
70
71
72
73
74
75
76
77
78
79
80
81
82
83
84
85
86
87
88
89
90
91
92
93
94
95
96
97
98
99
100
101
102
103
104
105
106
107
108
109
110
111
112
113
114
115
116
117
118
119
120
121
122
123
124
125
126
127
128
129
130
131
132
133
134
135
136
137
138
139
140
141
142
143
144
145
146
147
148
149
150
151
152
153
154
155
156
157
158
159
160
161
162
163
<!DOCTYPE html>
<html prefix="og: https://ogp.me/ns#" lang="uk-UA">
<head>
<meta charset="UTF-8">
<link rel="canonical" href="https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/Prorotstva.html" hreflang="uk-UA" />
<link rel="alternate" href="https://oleksandr-zhabenko.github.io/en/Prorotstva.html" hreflang="x-default" /> -->
<meta property='og:type' content="article" />
<meta property='og:title' content="Про Божі пророцтва та прообрази" />
<meta property="og:image" content="https://archive.org/download/truth_202312/truth.jpg" />
<meta property="og:site_name" content="oleksandr-zhabenko.github.io/uk" />
<meta property="og:locale" content="uk_UA" />
<meta name="author" content="Олександр Сергійович Жабенко">
<meta http-equiv="Cache-Control" content="max-age=604800">
<meta http-equiv="X-UA-Compatible" content="IE=edge">
<meta http-equiv="Content-Security-Policy" content="img-src 'self'; media-src 'none'; script-src 'none'">
<meta name="viewport" content="width=device-width, initial-scale=1.0">
<title>Про Божі пророцтва та прообрази</title>
<link rel="stylesheet" href="Header.css">
</head>
<body>
<div class="header-1">
<picture><source type="image/webp" srcset="My-photo.webp"><img src="My-photo.jpg" alt="My photo at home"></picture>
<div></div>
<div>
<img class="greet" src="Hallo.svg" alt="Багато радості від Бога!"></img>
</div>
<div></div>
</div>
<div class="article">
<h2>Про Божі пророцтва та прообрази</h2>
<p>
<q>Кажу як мудрим: судіть самі про те, що говорю</q> (1Коринтян 10:15)
</p>
<p>
Присвячується Олені. Матеріал надісланий мною в особистих повідомленнях, тим не менше
він становить загальну інформацію, яка має значення у різних випадках, тому
публікую тут (з незначними доповненнями та уточненнями). Епіграф говорить про те,
що хоча пізнання Божої волі потребує Божої благодаті, але наш розум здатний нам
у цьому допомогти.
</p>
<p>
Йдеться про Боже всевідання, Його Промисел (Провидіння), волю, а також про свободу людей.
Ми, християни, віримо, що Бог знає все, зокрема наші думки, схильності серця, таємне та
явне, знає минуле, теперішнє та майбутнє тощо. При цьому ми є вільними, свобідними і тому
маємо і відповідальність перед Богом. Як зазначають проповідники, ми – цілком в
руках Божих, водночас ми – цілком вільні. Бог не неволить людей, Він сотворив людей
для вічного життя в любові з Ним та одне з одним. Саме тому, що ми вільні, ми можемо вірити,
надіятися та любити, радіти та сумувати тощо. Якщо заглиблюватися глибше, то наша свобода
не є лише здатністю вибирати між кількома (принаймні двома) альтернативами, але полягає у
тому, що ми бажаємо, намагаємося здобути те, що Бог задумав стосовно нашої природи, що робить
нас людьми. Це спрямовує та робить нас активними. Це бажання і прагнення є розумним,
потребує осмислення, водночас пов'язане з життєвими потребами; можна так думати, настільки
вільним, що є розумним, і настільки розумним, що є вільним (у порівнянні з тваринами,
наприклад). У сучасній психології розрізняють <q>свободу від</q> та <q>свободу для</q>. Ось тут
йдеться про <q>свободу для</q> (яка також передбачає і <q>свободу від</q>). Важливо розуміти,
що джерелом цього бажання, прагнення є сама природа, а не щось зовнішнє. Якщо ж щось
зовнішнє є джерелом руху, то йдеться не про свободу, а про певну пасивність, певну
залежність, певну <q>страсть</q> (українське <q>пристрасть</q> у даному випадку не має всіх
смислових відтінків, серед яких пасивність та здатність до страждань), згадайте,
наприклад, що слова <q>Страсті Христові</q> означають не <q>Пристрасті Христа</q>, а Його
Страждання заради нас і нашого спасіння.
</p>
<p>
У кожної людини також є особиста воля, яка пов'язана з тим, що з того, що є природним,
людина здійснює. Більше того, завдяки цій волі людина може навіть прагнути того, що є
неприродним чи навіть протиприродним. Ця воля виявляється у схильностях та в тому, як
кожна людина живе.
</p>
<p>
Бог не неволить нашу особисту волю, водночас Він очікує від нас усіх, що ми спрямуємо
себе до узгодженості з Його волею. У такому випадку Він дає нам здатність, силу та
здійснення того, до чого прагнемо, а такі дії стають нашими досягненнями. Якщо ж ми
спрямовуємо себе неузгоджено з Божою волею, то Він допускає нам певною мірою проявляти
наші здатності, сили та здійснювати те чи інше, але ми здійснюємо <q>не те</q>, втрачаємо
(марнуємо) сили та руйнуємо здатності (не остаточно, але відчутно, помітно). Господь
може навіть у такому випадку Сам діяти всупереч діям людей, руйнуючи їх плани та
очікування.
</p>
<p>
Господь знає (передбачає), що з нами буде, при цьому Він не обмежений у цьому нічим,
можна сказати, що Він вільно знає все.
</p>
<p>
Наші знання, подібно як і ангельські знання обмежені по природі.
Господь може відкривати щось з того, що знає, але значимим тут більше є те, що
Він відкриває Свою волю у цьому, не стільки самі події, наприклад, але переважно
і головне – Свою святу волю. Його воля довершена і свята, добра, нам спасительна,
а події можуть бути різними, тому те, що відкрите Богом, має значення не лише стосовно
певних подій у часі, але й у вічності, є постійним. Саме тому, наприклад, для
нас важливе Боже Одкровення. І саме тому ми можемо бачити прояви того Одкровення
в різних подіях.
</p>
<p>
Наприклад, та чи інша подія з життя Христа має значення не лише у часі та ситуації
здійснення, але і, оскільки Христос <q>вчора, і сьогодні, і навіки Той же</q> (Євреїв 13:18),
зараз та в майбутньому, загалом у вічності.
</p>
<p>
Прикладами того є також історія хвороби та одужання царя Єзекії (Ісайї 38), а також
покаяння ніневітян (Іони 1-4, уся книга, але зокрема глави 3 та 4).
</p>
<p>
До думки про Божу волю можна було б заперечити, що якщо не події головне, то тоді
це робить їх відносними, а саме Боже Одкровення менш впливовим та значимим. Але ні,
події важливі, питання тут у тому, як ми впізнаємо їх. Якщо серйозно задуматися,
як ми впізнаємо, що оповідь про подію та сама подія стосуються одного і того ж, то
будемо бачити, що багатьма способами.
<ul class="paragraph-ul">
<li>через співпадіння основного змісту (відкрите буквально <q>описує</q> події,
наприклад, <q>Ось Діва зачне і народить Сина</q> (Ісайї 6)), порядку здійснення,
послідовності тощо, тобто через спільність у найбільш загальних рисах;</li>
<li>через тематичну схожість та співпадіння важливих деталей (не так очевидно,
але також помітно), так, наприклад, ми розуміємо, що пророцтво Єзекиїля про
<q>долину, повну кісток</q> (Єзекиїля 37) говорить як про майбутнє щодо пророка
визволення ізраїльтян з Вавилонського полону, про Воскресіння Христове, про
загальне воскресіння мертвих при кінці світу тощо;</li>
<li>через якусь унікальну, властиву деталь (подібно як авторизація за логіном та
паролем, де використовується хеш за певним правилом, який звіряється з необхідним);</li>
<li>якісь інші, мені невідомі способи.</li>
</ul>
</p>
<p>
У будь-якому випадку абсолютна повнота, вичерпність та точність опису не вимагаються.
</p>
<p>
При цьому Божа воля завжди наявна, її можна пізнавати, навіть не розуміючи стосовно
яких подій йде мова. <q>Тепер бачу ніби у дзеркалі, неясно {<i>дзеркала того часу були
недосконалими, давали лише приблизну картину</i>}, а тоді пізнаю, як і я
пізнаний</q> (1 Коринтянам 13).
</p>
<p>
У будь-якому випадку для встановлення відповідності між описом та самими подіями
потрібні віра, а також певний рівень асоціативного мислення. Інакше неможливо
встановити, що опис стосується події.
</p>
<p>
Суміжні питання досліджують, крім богослів'я, різні галузі наук, зокрема семантика,
семіотика, теорія символа, комп'ютерний зір та інші. У богослів'ї розрізняють
прообрази та пророцтва. Перші – одні події чи особи пов'язані з іншими, наступними
та більш важливими. Другі – слова пов'язані з наступними подіями.
</p>
<p>
Слава Отцю, Сину і Святому Духу завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
</p>
</div>
<p><sources><a href="sources.html">Список використаних джерел</a></sources></p>
<div class="menus">
<a class="links" href="./theology/index.html"><span>Богослів'я</span></a>
<a class="links" href="./programming/index.html"><span>Програмування</span></a>
<a class="links" href="./science/index.html"><span>Наука</span></a>
<a class="links" href="./chess/index.html"><span>Шахи</span></a>
<a class="links" href="./social/index.html"><span>Соцмережі</span></a>
</div>
<div class="footer">© 2019-2023 Вебсайт Олександра Сергійовича Жабенка.
<br>Матеріали доступні за ліцензією <a href="https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/deed.uk" rel="nofollow">CC BY</a>.</div>
<div class="footer">Карта згенерована автоматично поширеним програмним забезпеченням.<br>
<span class="bold-not">НЕ Є</span> картою
будь-якої реальної місцевості.<br>Усі співпадіння з реальною місцевістю є випадковими.</div>
</body>
</html>