-
Notifications
You must be signed in to change notification settings - Fork 0
/
Copy pathVlada.html
72 lines (65 loc) · 23.4 KB
/
Vlada.html
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43
44
45
46
47
48
49
50
51
52
53
54
55
56
57
58
59
60
61
62
63
64
65
66
67
68
69
70
71
<!DOCTYPE html>
<html prefix="og: https://ogp.me/ns#" lang="uk-UA">
<head>
<meta charset="UTF-8">
<link rel="canonical" href="https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/Vlada.html" hreflang="uk-UA" />
<link rel="alternate" href="https://oleksandr-zhabenko.github.io/en/Power.html" hreflang="x-default" />
<meta property='og:type' content="article" />
<meta property='og:title' content="Про владу" />
<meta property="og:image" content="https://archive.org/download/truth_202312/truth.jpg" />
<meta property="og:site_name" content="oleksandr-zhabenko.github.io/uk" />
<meta property="og:locale" content="uk_UA" />
<meta name="author" content="Олександр Сергійович Жабенко">
<meta http-equiv="Cache-Control" content="max-age=604800">
<meta http-equiv="X-UA-Compatible" content="IE=edge">
<meta http-equiv="Content-Security-Policy" content="img-src 'self'; media-src 'none'; script-src 'none'">
<meta name="viewport" content="width=device-width, initial-scale=1.0">
<title>Про владу</title>
<link rel="stylesheet" href="Header.css">
</head>
<body>
<div class="header-1">
<picture><source type="image/webp" srcset="My-photo.webp"><img src="My-photo.jpg" alt="My photo at home"></picture>
<div></div>
<div>
<img class="greet" src="Hallo.svg" alt="Багато радості від Бога!"></img>
</div>
<div></div>
</div>
<div class="article">
<p><q>Тоді Пилат знову ввійшов у преторій, покликав Ісуса і запитав Його: Чи Ти Цар юдеїв?<br>Ісус [йому] відповів: Чи ти це від себе говориш, чи інші тобі сказали про Мене?</q> (<span>Івана 18:33-34</span>)</p>
<p>Понтій Пилат судить Христа як правитель, і у нього першим виникає питання влади. Таке ж питання було у юдеїв, та про це нижче. Діалог Христа з Пилатом — насправді це розмова про сутність влади. Перша ознака влади — можливість визначати і встановлювати фактичність, можливість визнавати щось дійсним, існуючим, наявним. Це може бути злочин, чи його відсутність, певні дії, які мають важливі наслідки тощо. Тому питання Понтія природне — він відразу переходить до суті справи — питання влади є ключовим в осудженні Христа. Чи дійсно Ісус Цар юдеїв? Чи це факт, що Він Себе таким називає? Хто Він насправді? <br>Відповідь Ісуса вказує на походження влади Понтія Пилата. Він отримав її від людей, також і відомості про справу він отримав від людей. Йому сказали юдеї. Христос хоче, щоб Пилат чітко усвідомив, що його влада отримана ним від інших людей, з певною метою (встановлення можливо справедливого суспільного устрою). Також Христос премудро сказує на суперечність подібної влади, отриманої від людей — відомості для суду Понтій не отримав сам, як представник влади, у нього не виникало конфліктів щодо влади з Христом, він, можливо, не знав, хто це такий (хоча, напевне, чув). А має приймати владне рішення. Тобто протиріччя такої влади полягає у тому, що необхідне для її здійснення вона отримує від безвладних, від того, хто цю владу не має, і має <q>створити</q> владу <q>з безвладдя</q>, принести мир і справедливість туди, де панує конфлікт та невизначеність. А це під силу лише Творцю, Який сотворив усе з нічого. Тому природно, Понтій відчуває, що Христос знає його слабкість. Понтій себе Богом не вважає.</p>
<p><q>Пилат відповів: Хіба я юдей? Твій народ і первосвященники видали Тебе мені. Що Ти зробив?<br>Ісус відповів: Царство Моє не від цього світу; якби Моє царство було від цього світу, Мої прибічники подбали би, щоб Мене не видали юдеям. Нині ж Моє царство не звідси.</q> (<span>Івана 18:35-36</span>)</p>
<p>Понтій покладається на дві теорії влади: демократичну та елітарну (аристократичну). Згідно першої влада виникає у людей, коли вони є народом, нацією, мають суспільну організацію, згуртованість, зокрема у даному випадку формують народ юдейський. Згідно другої — влада виникає як спосіб виокремити особливих людей, які її матимуть, щоб вони її створили в силу своїх схильностей та вмінь керувати (тому згадує про первосвященників). Сам Пилат уже усвідомив, що його влада отримана ним згідно перших двох теорій, але є окупаційною стосовно самих же юдеїв, тому власне не представляє насправді їх інтересів повною мірою.<br>Відповідь Ісуса вказує, що Його влада має інше походження, тому існує згідно інших правил. Вона не отримана Ним від когось (крім Отця). Як доказ Він наводить факт того, що юдеї визнають силу Христа як діяча, чудотворця та ін. Вживання Ним умовного способу (якби) є прикладом хибного розуміння влади людьми. Христос стверджує, що Він має владу, всю владу, водночас, ніхто з людей — ні народ, ні лідери — Його не захищають навіть, не кажучи вже про лобіювання Його інтересів. Немає нікого, хто б просто захистив Його від суду на смерть. Він показує ситуативність людської влади, її мінливість. Слово <q>Нині</q> означає, що згодом у Христа буде Церква, служителі якої будуть боротися за її інтереси перед владами, але зараз — у суттєвий момент — їх немає. Видиме безсилля Христа перед людською владою та Його віра у Свою справжню владу викликає питання у Понтія Пилата.</p>
<p><q>Тоді Пилат Його запитав: То Ти Цар? Ісус відповів: Ти сам кажеш, що [Я] Цар. Я для того народився і для того прийшов у світ, щоби свідчити про істину. Кожний, хто від істини, слухає Мій голос.<br>Каже Йому Пилат: А що таке істина? І сказавши це, він знову вийшов до юдеїв і заявив їм: Жодної вини я в Ньому не знаходжу.</q> <br>(<span>Івана 18:37-38</span><span>)</span></p>
<p>Понтій думає, що має справу з вчителем і філософом. А їх розмова це філософський діалог. Але судити людину лише за її погляди з точки зору римської влади у даному випадку не можна. Пилат оцінив розум Христа, тому вважає, що Той має достатній рівень, щоб бути вчителем поневоленого народу юдейського. Водночас він не хоче визнавати авторитет вчителя для римського громадянина і представника римської влади, яка заснована на силі в першу чергу та раціональності. Видиме безсилля Христа викликає у нього відторгнення щодо себе та Риму.<br>Христос же наводить Понтію приклад влади, яка визнається Понтієм, водночас не має суто людське походження. Римляни вірили, що справжня філософія має не просто людське походження, але також і божественне начало. Що відкрити і проголосити істину може не будь-хто, а філософ, сучасною мовою сказати б — вірили у те, що наука має силу, хоча не є делегованою звідкись комусь. Христос наводить приклад <q>влади</q> совісті, коли людина діє морально згідно своїх переконань. Цю владу римляни також визнають, але будучи пошкодженими гріхом, вони не ставлять її за основу. Тому питання Пилата показує як його освіченість, так і функціональну залежність — будучи представником влади, а не філософом, Понтій в першу чергу дбає не про совість і істину, а про порядок і контроль. Виконуючи роль та маючи відповідні функції, він керується принципом <q>першого крайнього</q> -— має в першу чергу подбати про порядок і контроль, а не про істину та совість. Тому діалог, зрештою, <q>заходить у глухий кут</q>. Далі він діє як складова <q>владної машини</q>, яка має почуття та совість.</p>
<p><q>... Коли Пилат почув ці слова, то ще більше злякався. <br>Ще раз зайшов у преторій і каже Ісусові: Звідки Ти? Ісус не дав Йому відповіді.</q> (<span>Івана 19:8-9</span><span>)</span></p>
<p>Знову бачимо суперечність людської влади — інформацію про Христа Понтій отримує від інших, які не мають влади і повноважень встановлювати факти, водночас, вони вимагають такого від нього, який не має такої інформації. Обмін інформації на владу та навпаки — своєрідна торгівля інформацією — характерна риса влади взагалі. Здавалося б, звичайна справа, але у розумної людини має виникнути питання: а чому маю слухатися юдеїв?<br>Мовчання Ісуса означає, що Він швидше досягнув мети — більш ефективно — Йому не потрібно повторюватися. Але це не очевидно Понтію, він ще як людина це не усвідомив, тому наступне питання є спробою зорієнтуватися у новій ситуації. Насправді юдеї змінили обвинувачення — замість звинуваення в узурпації влади, тепер вони звинувачують Христа в тому, що Він <q>видає Себе</q> за Сина Божого. Для сучасних людей, враховуючи історичний контекст християнства, це майже одне і те ж звинувачення, але для римлянина в І столітті — це два різних звинувачення. Якщо стосовно першого в юдеїв немає доказів, то стосовно другого їх звинувачення є унікальними, бо для римлянина з його багатобожжям, з сонмом напівбогів-напівгероїв бути сином бога — нічого такого тут немає. А у юдеїв викликає лють.</p>
<p><q>Ісус йому відповів: Не мав би ти жодної влади наді Мною, якби не була вона тобі дана з висоти. Тому той, хто Мене видав тобі, має більший гріх.</q> (<span>Івана 19:11</span><span>)</span></p>
<p>Ісус вказує на причину спотикання Пилата — його неправильне розуміння природи влади, і зокрема тієї, представником якої він є. Також Ісус вказує на те, що знає про сум’яття Понтія Пилата, про конвенціональність його мислення. Понтій сильно залежить від думки підвладних. Все просто. Христос не наводить більше аргументів, оскільки попередні не були ніскільки спростовані, а ось вороги Христа винаходять новий — говорячи далі про друга кесаря вони глузують з сум’яття Понтія, приховано кажучи: ти ще досі не зрозумів, чому Ісус винен? Ми тобі зараз пояснимо... Насправді, замість реальної загрози владі кесаря і самого Понтія вони підміняють своїми припущеннями (роблячи дуже лукаво) і вигадують аргумент про дружбу з кесарем. Вороги Христа роблять хибний та маніпулятивний прогноз розвитку ситуації (<q>пророкують</q>), натякаючи на слабкість вертикалі влади. Понтій заплутується зовсім, бо в гру вступають його особисті інтереси. Мудра людина б розсудила, що аргумент не є сильним, адже не обов’язково Понтію завжди діяти на догоду особисто кесарю, достатньо чесно виконувати свої обов’язки і влаштувати мир та порядок разом з контролем. Більше того, можна було б просто уявити ситуацію, коли Понтій покарав Ісуса, показав Його слабкість і відпустив — це вочевидь знизило б напруження у прибічників Ісуса і ситуація владаналася б, чого і прагнув Понтій. Але тут людська слабкість взяла гору і він... погодився з ворогами Христа.</p>
<p><q>Коли Він увійшов у храм, до Нього, як Він навчав, підійшли первосвященники та старші народу і запитали: Якою владою Ти це робиш? І хто Тобі дав цю владу?<br>У відповідь Ісус сказав їм: Задам і Я вам одне запитання. Якщо ви на нього відповісте Мені, то і Я вам скажу, якою владою Я це чиню: Хрещення Іванове звідки було? З неба чи від людей?</q> (<span>Матфея 21:23-25</span><span>)</span></p>
<p>Тут уже інша ситуація — Ісус після славного в’їзду в Єрусалим та вигнання торговців з храму. Але смисл питання Христа той же. Воно вказує не просто не нездатність людини встановити факт походження, але навіть на нездатність гріховного розуму правильно мислити. Первосвященники не мали ніякого відношення до проповіді Івана, і навіть правильно розсудити про неї не можуть. Такою слабкою є позиція пошуку влади. Владу шукають ті, хто її не має, тоді, коли навіть не можуть про неї правильно розсудити. Зрозуміло, що стається з такими людьми, коли вони тим чи іншим способом її отримують.</p>
<p><q>... Тож у відповідь вони Ісусові сказали: Не знаємо! Тоді й Він промовив до них: І Я не скажу вам, якою владою Я це чиню!</q> (<span>Матфея 21:27</span><span>)</span></p>
<p>Далі Господь викриває лукавство запитуючих у двох притчах про двох синів та про робітників у винограднику. Як приклад Божого походження Він наводить відкинутий людьми камінь, про який є пророцтво. Тут видно динаміку і процес виникнення влади. Власне, розділи з 21-го по 25 присвячені питанню ефективного Божоого управління та лукавого управління грішників. Власне різниця між ними і стала причиною ненависті ворогів Христа до Нього.</p>
<p><q>Каже їм Ісус: Діти, чи є у вас щось поїсти? Відповіли Йому: Немає. Він же сказав їм: Закиньте невода праворуч човна — і зловите. Вони закинули, і вже не могли витягти його від великої кількості риби.</q> (<span>Івана 21:5-6</span><span>)</span></p>
<p>Після Воскресіння Ісуса бачимо в апостолів християнське ставлення до влади. Апостоли, досвідчені рибалки не зловили нічого за всю ніч. Тут незнайомець на березі звертається до них, називаючи їх дітьми. Каже закинути сіті, каже куди і як. І... вони слухаються. Вони не вступають з ним у дискусію про свої досвід та знання, вміння рибалити, не сперечаються стосовно зменшувального імені дітей (точно, що на березі не їх батько). Смирення апостолів, відсутність боротьби за звання та титули — ось це є вирізняльною рисою християнського ставлення до влади. Вирішення питання по суті — це власне єдине, що з точки зору християн вимагається від влади. По суті — це згідно Божої волі, мається на увазі. Ось, щоб її дотримуватися, будемо дбати. Амінь.</p>
<p>
Матеріал чи його значну частину опубліковано у тезах за посиланням. При цитуванні матеріалів, прохання цитувати:<br>
<a class="links2" href="https://churchandsociety.org.ua/pdf/projects/zbirnyk.pdf">Олександр Жабенко. Передумови, які сприяли виникненню концепції «російського світу», як порушення принципів розуміння Писання. Богословські аспекти доктрини/ідеології «русского міра»: Тези круглого столу / За редакцією д. н. з богосл., проф., прот. Олександра Трофимлюка; д. філос. н., проф., Олександра Сагана; д. філос. з богосл., прот. Андрія Дудченка та ін. Київ : Київська православна богословська академія, 2024. 223 [3] с.</a>
</p>
</div>
<p><sources><a href="sources.html">Список використаних джерел</a></sources></p>
<div class="menus">
<a class="links" href="./theology/index.html"><span>Богослів'я</span></a>
<a class="links" href="./programming/index.html"><span>Програмування</span></a>
<a class="links" href="./science/index.html"><span>Наука</span></a>
<a class="links" href="./chess/index.html"><span>Шахи</span></a>
<a class="links" href="./social/index.html"><span>Соцмережі</span></a>
</div>
<div class="footer">© 2019-2023 Вебсайт Олександра Сергійовича Жабенка.
<br>Матеріали доступні за ліцензією <a href="https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/deed.uk" rel="nofollow">CC BY</a>.</div>
<div class="footer">Карта згенерована автоматично поширеним програмним забезпеченням.<br>
<span class="bold-not">НЕ Є</span> картою
будь-якої реальної місцевості.<br>Усі співпадіння з реальною місцевістю є випадковими.</div>
</body>
</html>